На Київщині прибрали, пофарбували міст і посадили сосонки
12.04.2017
Віряни протестантських церков Волочиська прибрали міський парк (ФОТО)
12.04.2017

Біблія як прогресивне, динамічне Боже відкриття

Актуальність обраної теми дослідження обумовлена тим, що майже 37% усього християнського світу іменують себе протестантами, стверджуючи що їх віра, як і перших реформаторів, основана на п’яти фундаментальних принципах, котрі відновив світовий реформаційний рух. Першим і найголовнішим з п’яти принципів є принцип Sola Scriptura — тільки Біблія. Мова йде про те, що Біблія є для кожного християнина кінцевим мірилом істини. Виникає запитання, якщо Слово Боже для переважної більшості протестантських конфесій є кінцевою нормою істини, чому ж тоді між протестантами існує неузгодженість у питаннях тлумачення деяких біблійних текстів? Щоб відповісти на поставлене питання спочатку звернемо увагу на один відомий історичний факт пов’язаний з Мартіном Лютером, який показує, що навіть у часи розвитку та становлення реформаційного руху були проблеми з правильним розумінням принципу «Біблія і тільки Біблія».

Диспут Лютера та Екка

Мартін Лютер під час диспуту з ярим противником реформаційного руху Йоганом Екком був звинувачений останнім у тому, що він є непослідовним у своєму вченні. Звертаючись до Лютера, Екк сказав: «Ти стверджуєш, що авторитет Біблії є вищим за авторитет Церкви, чому ж ти не виконуєш четверту заповідь, котру саме церква своєю владою замінила на неділю?» Продовжуючи дискутувати з Лютером, він промовив: «Субота багато разів заповідана Богом. Ні в Євангеліях, ні в апостола Павла не сказано, що вона зупинила своє існування, і все таки церква затвердила свій день Господній — неділю, якої ти продовжуєш дотримуватися» [1, с. 13].

Безперечно, в даній полеміці правда була на стороні реформатора, але якщо об’єктивно проаналізувати звинувачення Екка відносно того, що Лютер не до кінця виконував принцип Sola Scriptura, то в цьому звинуваченні правий був Йоган Екк. З іншої сторони, Мартін Лютер зумів в той нелегкий час показати, що спасіння кожної людини залежить виключно від її віри та її особистих відносин з Богом. Він звернув увагу на вірш Рим.1:17 де записано: «…А праведний житиме вірою».

Біблійна істина — динамічне Боже відкриття

Повертаючись до поставленого на початку питання, чому серед протестантських конфесій, котрі стверджують, що основують свою віру виключно на Біблії, існує подібна неузгодженість, відповімо: можливо, тому, що більшість, відкривши фундаментальні істини Священного Писання, не пішли далі і не врахували, що біблійна істина не є статичною, а навпаки завжди є і залишалася динамічним прогресивним Божим відкриттям.

Під прогресивним біблійним відкриттям мається на увазі наступне: «…Писання також включає таке поняття, як «прогресуюче відкриття». В Євр.1:1-3 говориться саме про такий розвиток відкриття від пророків Старого Завіту до Сина Божого (див. Ін.1:16-18; Кол.1:25,26 і т. д.). Це одкровення є прогресуючим не в тому сенсі, що більш пізні частини Писання суперечать попередньому відкриттю або скасовують його, але в тому сенсі, що будь-яке подальше відкриття просвіщає, робить більш ясними або розвиває раніше викладені істини» [2, с. 69].

Усе Писання Богом надхнене

Повертаючись до часів Реформації, зауважимо, що під час її виникнення та розвитку щирим дослідникам Біблії Бог відкрив, що людина виправдовується перед Богом не ділами, а вірою, а добрі діла є наслідком правильних відносин із Богом. З історії ми знаємо, що «Лютер цінував Біблію, тому що це є колиска, котра тримає Христа» [3, 13]. Але помилка його підходу полягала в тому, що він заявляв: якщо біблійний уривок чи книга не вказують на Христа і не говорять про Нього, то це не є авторитетним Божим Словом, навіть якщо це написано апостолом.

У вступі до послання апостола Якова Лютер написав: «Якщо щось не вказує на Христа і не говорить про Христа не є апостольським, навіть якщо походить від Петра чи Павла. З іншої сторони, все, що веде до Христа, є апостольським, навіть якщо походить від Юди, Анни, Пилата і Ірода… Таким чином, фактично Лютер виступав не за вищість Писання в строгому сенсі, а за вищість Євангелія, про котре свідкує Писання» [3, 13]. Тобто Лютер сам себе назначив авторитетом визначати, що є справжнім Писанням, а що ні. Хоча Біблія підкреслює: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності» (2Тим.3:16)

Кальвін та передвизначення

У даному контексті актуальним буде ще один приклад того, як реформатор відкрив біблійну істину, але як і Лютер не пішов далі у своїх пошуках. Цим реформатором був Жан Кальвін, котрий наголосив на суверенності Бога, тобто верховній владі Бога у всьому, але Кальвін помилився у тому, що одних Бог від початку призначив на спасіння, а інших на загибель, і це визначення Боже не залежить від волевиявлення людини і її способу життя.

У деякій мірі Кальвін був правим, що Бог, як всезнаюча Особистість, знає, який вибір зробить кожна людина, і як закінчить своє життя. Але передвизначення Боже не заключаєся в тому, що одних Він призначає на загибель, а інших на спасіння. Навіть у цьому питанні Бог є не статичним, а динамічним, і все залежить від вибору людини і її способу життя (приклад — жителі Ниневії). До того ж слово Боже підкреслює, що Христос помер за всіх, а не за вибраних. (2Кор.5:15) І Його передбачення заключаєся в активному намірі спасти кожного, оскільки Він «хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1Тим.2:4).

Отже, неузгодженість у розумінні біблійних істин серед більшості протестантів може бути пояснена тим, що більшість протестантських конфесій, відкривши фундаментальні істини Священного Писання, як і їх попередники, не врахували, що біблійна істина є динамічним і прогресивним Божим відкриттям.

Список використаних джерел

  1. Eck J. Enchiridion of Commonplaces Against Luther and Other Enemies of Church, trans FordL. Battes/ John Eck. — GrantRapids: Baker, 1979. — 888 р. — (3RD ED).
  2. Девидсон Р. М. Истолкование Библии/ РичардМ. Девидсон. — Заокский: Источник жизни, 2010. — 891 с. — (Настольная книга по теологии).
  3. Хазел Ф. М. Христоцентричная герменевтика: перспективы и проблемы для адвентистского толкования Библии/ ФранкМ. Хазел. // Альфа и Омега. — 2013. — №40. — С. 13-17.

Фелікс Понятоський, Валентина Куриляк

Фото

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *