Лютеранська релігійна традиція як фактор модернізації європейської науки
23.07.2017
Ранній протестантський мотет
23.07.2017

Головний виклик, який стоїть перед Україною, — побудова національної держави, і це можна зробити завдяки здобуткам Реформації

Кандидат історичних наук, співробітник Академії педагогічних наук України Андрій Гренишен розповідає про Реформацію, ідеї Мартіна Лютера та освіту сучасну і доби Реформації.

Як Реформація вплинули на хід історії? Що змінила?

Розглядаючи це питання, прошу зважати на той факт, що головним досягненням Реформації є переклад Біблії національними мовами. Це вплинуло на зміну уявлення про національності і культуру. Національна мова породила національну культуру, яка в свою чергу покликала до життя національну державу. Відновлення авторитету Святого Письма сприяло ствердженню принципу рівності всіх людей перед Словом Божим, а відтак і перед людським законом, написаним на Його основі. Так виникла християнська демократія у формі правової держави Нового часу, збудована за принципом «хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба» (Мр.10:43-44). В економічному житті Реформація сприяла становленню та розвитку капіталістичних відносин. На думку багатьох дослідників, капіталізм вмотивовувався і виправдовувався дещо буквальним тлумаченням притчі про таланти (Матв.25:14-30).

Які зміни Реформація принесла в освіту 500 років тому?

Реформатори вважали своєю головною метою забезпечення вільного доступу до Біблії максимально можливій кількості людей, а тому вміння читати стало базовим у християнському вихованні. Початкова освіта національними мовами для всіх дітей відповідного віку визначила напрямок освітньої політики. Наприклад, у Швеції 1618 р. початкова освіта стала обов’язковою. Окрім того, педагогіка стала наукою завдяки розробленню Яном Амосом Коменським класно-урочної системи. Становлення системи середньої освіти — це заслуга Контрреформації, коли створення і функціонування колегіумів використовувалося для надання освіти і збереження людей у лоні Римо-католицької церкви, а також навернення православних і, по можливості, протестантів до римо-католицизму.

Як змінилася шкільна програма після Реформації?

Варто наголосити на тому, що шкільна програма з’явилася завдяки Реформації, оскільки класно-урочна система вимагала врахування вікових особливостей учнів, а також згадати про встановлення прикладного характеру освіти протягом XVI — першої половини XVII століття. Значно зріс перелік предметів, особливо за рахунок природничих дисциплін, які здобули легалізацію завдяки Реформації. Науковий принцип «пізнання Творця через пізнання творіння» відкрив шлях виявленню багатьох законів природи і наукових винаходів на ґрунті застосування знань про їх дію. Це поступово поповнювало шкільну програму новою і корисною інформацією, що робило зміст освіти важливішим, ніж методика викладання, хоч остання також відігравала і відіграє до сьогодення важливу роль в освітньому процесі.

Які виклики стоять перед Україною? Чи можливе впровадження вивчення біблійних законів? Які наслідки це може дати?

Головний виклик, який стоїть перед Україною, — побудова національної держави. Дати на нього гідний відгук можна завдяки Реформації, яка відновить авторитет Біблії у регулюванні міжособистісних і суспільних відносин. Відродження соціальної ролі та призначення церкви як зібрання для вивчення Біблії і поширення Доброї новини у суспільстві забезпечить сталий розвиток усіх сфер суспільного життя. Запровадження вивчення Біблії як джерела наукової інформації у закладах освіти сприятиме зростанню ваги цієї книги у вирішенні моральних проблем українського суспільства, проте введення предметів, подібних за змістом до «Закону Божого», може створити труднощі у вихованні дітей, пов’язані з конфесійним забарвленням викладання цих предметів у світських навчальних закладах.

Яку роль відігравали університети у добу Реформації?

Середньовічний університет як явище суспільного життя є передумовою Реформації, оскільки університети були не лише освітньо-науковими, але й культурними центрами тогочасної Західної Європи, тобто мистецьке життя не оминало університетську спільноту. Здобуття вищої освіти дало реформаторам, наприклад, Мартіну Лютеру, знання класичних мов, що зробило можливим переклад Біблії німецькою мовою. Поруч із цим участь у диспутах розвинула вміння аргументовано і стійко відстоювати свою думку, що стало однією із запорук успіху реформаційних починань. Слід зважати на той факт, що значна частина реформаторських ідей сформульована і проголошена, зокрема Мартіном Лютером, з професорської кафедри Віттенберзького університету, наприклад, схвальне ставлення реформатора до різних видів мистецтва.

Який вплив мають українські університети на формування цінностей народу?

Якщо відкинути інтелігентний пафос і сказати відверто, не добираючи слів, то вкрай негативну роль, оскільки знайомлять українську молодь із корупцією на практичному рівні, зводячи нанівець інтелектуальну складову вищої освіти, виховуючи пристосуванство та безпринципність, яку називають іноземним модним словом толерантність. Університети повинні нести світло науки і правди, готуючи своїх випускників до високоефективної, самовідданої праці на благо свого народу і всього людства, закладати високі моральні стандарти трудових і особистих відносин, вирощуючи еліту суспільства. Для цих людей матеріальна винагорода є не більше, ніж звичайний наслідок сумлінного виконання своїх професійних функцій, а зовсім не головна мета трудової діяльності. Праця — це спосіб самореалізації, а не лише матеріальних статків.

Для втілення у життя цього призначення вишів необхідно відродити порівняльний і дискусійний підходи до наукової й освітньої діяльності вищих учбових закладів, що відрізнятиме їх від середніх спеціальних освітніх установ. З іншого боку, без усвідомлення, що головна функція держави полягає у створенні безпечних і комфортних умов самореалізації законослухняного громадянина, універсальна (повноцінна університетська) освіта залишатиметься недосяжною мрією сотень тисяч молодих українців, які щороку закінчуватимуть загальні середні школи і вступатимуть до вишів. До речі, саме кальвінізм виробив цю концепцію громадянства, закладену батьками-засновниками США у «Декларацію незалежності», а згодом і «Конституцію» Сполучених Штатів Америки.

Які ідеї Мартіна Лютера ви вважаєте найбільш актуальними?

П’ять «тільки», з яких «тільки Писання» — найактуальніша на сьогодні для України, бо втрата авторитету Біблії — записаного Слова Божого — спричинила моральну кризу в українському суспільстві. Наші сучасники настільки зосереджені на формі, що часто не помічають або не звертають уваги на суть. Українцям хочеться, щоби все навколо помінялося, а вони залишилися такими, як і були, проте так не буває, бо Царство Боже не прийде помітно, бо Боже Царство всередині нас (Лук.17:20-21).

Отже, марно сподіватися на позитивні зміни, які відбудуться ззовні, якщо спочатку не стануться відповідні зміни всередині. На словах вірувати в Ісуса Христа і бути Його учнями — це величезна різниця. Логічне протиріччя мешкає у свідомості переважної більшості пересічних українців, яке полягає у бажанні одержувати те, що дає Бог, а жити так, як учить диявол (Лук.6:46; Ів.8:44).

Науковий відділ R500

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *