«Реформація в шоу-бізнесі: найважливіше — не йти на компроміс зі своєю совістю», — Вячеслав Рибіков
24.10.2017
У Полтаві проведуть заключний концерт «Полтавщина святкує 500-річчя Реформації»
24.10.2017

Чому на Євангелії присягають українські президенти?

Про історію Першої книги в Україні — Пересопницького Євангелія — розповідає Микола Федоришин, магістр культурології, директор комунального закладу «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради», заслужений працівник культури України.

Ви є директором Музею Першокниги в Україні — Пересопницького Євангелія. Як зародилася ідея відкрити такий музей і чому ця книга є важливою в історії України?

У кінці 80-х років ХХ століття, коли захиталися мури СРСР, у селі Пересопниця, що на Рівненщині, активісти волонтерським способом спорудили пам’ятник Святому Євангелію, яке відоме широкому загалу як Пересопницьке Євангеліє. Зовсім поряд цього двометрового монументу знаходився старенький сільський клуб.

До урочистого відкриття, яке було призначене на 14 травня 1989 року, нами у цьому клубі була створена музейна експозиція з двох розділів: Пересопницьке князівство ХІІ-ХІІІ ст. і Пересопницьке Євангеліє 1561 року — українська Першокнига. Для першого розділу натурних експонатів було доволі (на розораних городах пересопницьких селян полях зібрали досить багато артефактів княжої епохи: наконечники стріл, списа, скляні браслети, кресало тощо). А до другого розділу експонатами стали сторінки реферату П. Г. Житецького «Описание Пересопницкой рукописи 16 в. (1876)», який дістали по міжбібліотечному абонементу з Ленінградської публічної бібліотеки.

Пам’ятник урочисто відкрили, і з того часу сюди, до Пересопниці, щороку 22 травня збиралися просвітяни. Так утворилася ідея, що робити далі. Одні пропонували будувати Народний Дім, інші — православний собор, нами ж сповідувалася ідея збудувати музейний комплекс. Через 23 роки ця ідея здійснилася через Указ Президента України з нагоди святкування ювілею, 450-річчя Пересопницького Євангелія. 29 серпня 2011 року музей Пересопницького Євангелія у складі культурно-археологічного центру «Пересопниця» було відкрито.

Ідентифікатором кожної нації є мова. Хто ми є, чиїх батьків ми діти? Знати і шанувати першовитоки рідної мови — святий обов’язок кожного українця. Пересопницьке Євангеліє, за словами багатьох дослідників-славістів ХІХ-ХХ століть, є найдавнішою пам’яткою староукраїнської мови.

Хто ініціював написання Першої книги в Україні? Які мотиви рухали цими людьми? Чи було це пов‘язано з Реформацією у Європі?

Пересопницьке Євангеліє було створене за ініціативою княгині Анастасії Заславської, уродженої княжни Гольшанської. Після смерті свого чоловіка, князя Кузьми Івановича Заславського, княгиня прийняла чернечий чин, стала ігуменею Заславського православного монастиря з церквою Святої Трійці. Запросила до Заслава (сучасне м. Ізяслав Хмельницької області) вчених монахів — Григорія та Михайла. Саме у цій обителі у 1556 році ними було перекладено Євангеліє від Матвія та частково від Марка.

Далі робота над манускриптом продовжувалася у Пересопницькому православному монастирі з церквою Різдва Богородиці. Цей монастир на той час належав клеванському князеві Іванові Чорторийському, зятеві княгині Анастасії.

Про мотиви написав писар Михайло у одній із післямов рукопису: «Ця книга писана для кращого розуміння люду посполитого християнського».

Крім того, він повідомив, що здійснив переклад зі староболгарської мови на мову руську, тобто староукраїнську. А ідея перекладу конфесійних творів народною мовою підтримувалася й реформаторським рухом, який у ХVІ ст. через Польщу і Чехію дійшов до України. Крім того, на нашу думку, західний вплив на княгиню Заславську міг здійснюватися через її невістку Маріану, дочку відомих перших українських протестантів Чапличів-Шпанівських.

І ще нами віднайдені у Вільнюській бібліотеці книги швейцарських реформаторів з бібліотеки рідного дядька Анастасії Павла Гольшанського. Це велика ймовірність того, що ними могла користуватися й ініціаторка створення Пересопницького Євангелія.

Чи змінилося життя людей після того, як вони почали його читати?

ХVІ століття можна назвати національно-культурним Відродженням русинів-українців. У Пересопницькому монастирі наш рукопис служив напрестольним Євангелієм з 1561 по 1630 рік. Можна багато писати про культурні зміни і економічного, і освітянського характеру, які відбувалися у цьому краї. Але перемога Контрреформації змінила долю не лише нашого рукопису, але й усіх українців. Історики назвали цей період великою руїною.

Це ХVІІ ст. А у ХVІІІ ст. Пересопницьке Євангеліє гетьман України Іван Мазепа подарував новозбудованому собору у Переяславі. Тут, з 1701 по 1799 рік наш рукопис теж слугував напрестольним Євангелієм. І що цікаво: коли у 1730 році Московський синод заборонив читати Євангеліє українською мовою, у Переяславі ним ще користувалися досить тривалий час. Це говорить про національний патріотизм духовної еліти Переяслава. Потім книгу передали до семінарської бібліотеки, де її вивчали відомі вчені славісти та мистецтвознавці.

Чому на Пересопницькому Євангелії присягають під час інавгурації президенти? Як виникла така традиція?

Після проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року українці мали обрати Президента. Ним став наш рівненський земляк Леонід Макарович Кравчук. Вперше в історії державності України 5 грудня 1991 року мала відбутися церемонія інавгурації новообраного Президента.

Депутат Верховної Ради України, відомий львівський письменник запропонував знайти українську реліквію, святиню для кожного українця, з чим і звернувся до тодішнього директора інституту української літератури НАН України Миколи Григоровича Жулинського. Той теж родом із Рівненщини, влітку відвідував Пересопницю, бачив там паломництво людей до пам’ятника Пересопницькому Євангелію. Та й місцеві письменники досить розлого йому розповідали про історію нашої святині.

Отже, вибір впав саме на Пересопницьке Євангеліє, яке було не лише першовитоком нашої мови, але й мистецькою пам’яткою національного Ренесансу. За словами вчених, за оздобленням та красою йому немає рівних книг в Україні.

Який вплив Євангеліє мало на українську державність? Які наслідки?

З атеїстичної радянської території Україна досить швидко стала християнською державою. Перші особи держави публічно відвідують різні церкви, віруючі християни побудували тисячі храмів. Подальша християнізація суспільства набирає обертів. Сьогодні людина-атеїст — уже рідкість.

Хто намагався його нищити і чому?

Ніхто не намагався його знищити, лише вивозили для поповнення власних колекцій (принц П. Ольденбурзький) та намагалися викупити з Переяславської бібліотеки (О. Бодянський). Під час Другої світової війни книга уціліла чисто випадково.

Чи читали Святе Письмо наші козаки? Чи молилися до Бога під час воєн?

У контексті нашого інтерв’ю лиш можу сказати коротко: Контрреформація в Україні перемогла лише протестантський рух, а православний не вдалося: на його захист стало козацтво. Отже всі козаки були глибоко віруючими людьми.

Чи вивчали діти в школах Святе Письмо? Коли і як?

Вивчали, але це велика освітня тема для більш розлогого інтерв’ю.

Як особисто Ви прийшли до розуміння, що ця книга правдива? Як радите її читати, щоби краще розуміти, як необхідно жити?

Як краєзнавець, я люблю історію, і тому вивчав Пересопницьке Євангеліє. Але згодом мою біографію ця книга почала міняти, не питаючи, хочу я чи не хочу таких змін. Відбулося досить багато речей у моїй біографії, в яких можна побачити ланцюжок подій, чому я став директором музею, чому я збудував житло у Пересопниці, в якому планую (чи хтось за мене спланував!) прожити тут до самої смерті.

Сьогодні є багато перекладів Євангелія українською для потреб віруючих. Це продовжили послідовники апостольської праці традицію перекладу від Пересопницького Євангелія. А допитливий євангеліст у нашому рукописі знайде відповіді на багато питань щодо розвитку нашого українства. Без знання минулого не створиш повноцінне майбутнє.

Бесіду вела Ольга Романенко

1 Комментарий

  1. […] музею Першокниги Микола Федоришин. Він наголосив, що на Євангелії, а не Кримінальному кодексі присягають […]

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *