Конкурс «Родинної колядки»!
14.12.2017
Історія маленького Дениса — свідчення сили Реформації
19.12.2017

«Реформація державотворення: професіоналізм та порядність VS особиста користь і квоти»

Член міжнародної наукової ради з проблем ООН (м. Нью-Йорк), доктор економічниї наук, професор, член спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій у Київському Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.

Нагороджений медаллю Хуберта Хемфрі за значні досягнення у сфері політичних наук.

Співавтор книги «Реформація. Успіх Європи і шанс для України».

  • Леоніде Леонідовичу, Ви відомі в Україні Вашими публікаціями в провідних економічних журналах про економічні закони, що описані у Біблії. Рік тому я випадково знайшла Вашу статтю в Інтернеті і була вражена глибиною досліджень. Як Ви прийшли до рішення досліджувати Біблію з точки зору економіки?

Це рішення прийшло досить  несподівано. Якось в середині 80х після напруженого дня дебатів на конференції ООН з міжнародних валютно-фінансових проблем,  я пізно повернувся до готелю і, щоб заспокоїтись і швидше заснути, взяв погортати Біблію, яка завжди лежить в готельних номерах в багатьох Європейських  країнах.  

Я просто гортав сторінки Книги, не особливо вчитуючись в зміст. Раптом мені здалося, що я читаю документи конференції, оскільки в тексті йшлося про те, кому і як треба позичати гроші, як співвітчизникам і як іноземцям, які треба призначати відсотки по кредитах, як списувати борги тощо.

Я декілька разів перечитав це місце і зробив виписки, а потім довго думав над прочитаним.  Ця книга була для безкоштовного розповсюдження і я привіз її з собою додому.  Вдома, коли був вільний час, продовжував гортати Біблію і натрапляти на мудрі думки з економічних питань.  Потім розпочав вивчати економічні аспекти Біблії систематично, робив виписки і записував власні думки з цього приводу.  

Вперше я процитував Біблію в науковій публікації ще в 1988 році, згадавши в своїй книзі настанови стосовно запозичень, боргів та процентів по кредитам.  При обговоренні рукопису книги на Вченій Раді Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн НАНУ я навмисно звернув увагу членів Ради на наявність в тексті посилання на Біблію, оскільки книга виходила під грифом академічного інституту, а цитування Біблії в той час було ще справою незвичною.

Після нетривалої паузи слово Голови Ради, директора Інституту Академіка А.М. Шлепакова  розрядило напруження.  Арнольд Миколайович зауважив, що крім посилання на Біблію автор також посилається і на матеріали пленуму ЦК КПРС, що дозволило досягти дотепних співставлень і наукової збалансованості.  Таким чином, книжку було надруковано з посиланням на Біблію.

  • Як довго Ви досліджували це?

Можна сказати, що це дослідження триває  вже більше тридцяти років, але перші ґрунтовні статті я ризикнув надрукувати лише через чверть століття після початку дослідження Біблії з точки зору економіста.

Біблія – це безмежне джерело і моє дослідження її економічних аспектів триває. Я робив це дослідження суто для себе і в вільний від роботи час, інколи припиняючи роботу, але потім завжди повертався до цього джерела всеохоплюючої мудрості.  

Потім захотілось поділитися результатами дослідження з науковою громадськістю, а потім і з більш широким загалом, оскільки вплив Біблії на розвиток людства надзвичайно важливий.  За останні роки надрукував ряд статей стосовно економічних аспектів Біблії різними мовами в провідних українських виданнях, готую подальші публікації, в тому числі книги англійською мовою з моїми колегами з різних країн.

Після перших публікацій були різні відгуки в Інтернеті стосовно доцільності подібних досліджень, в тому числі критичні і просто лайливі; але були і схвальні відгуки,  серед яких виявилася одна досить цікава закономірність – чим більш значущою була особистість, чим вагомішим був її науковий авторитет, тим більшу підтримку ці колеги мені надавали.

З вдячністю хотів би назвати депутата ВР України того часу професора Олексія Плотнікова і академіка НАНУ, головного редактора журналу «Економіка України» Валерія Геєця, які надають всебічну підтримку як економічним дослідженням Біблії, так і авторові особисто в просуванні тематичних публікацій.  

 

  • Ви викладали в багатьох університетах Європи і бачили пам’ятники лідерам Реформації. Що ці люди зробили особливого для розвитку своїх країн і загалом європейської цивілізації?

Найбільш вражаючий своєю фундаментальністю пам’ятник лідерам Реформації бачив у Швейцарі, де сто років тому в 1917 році на території  Женевського Університету закінчили багаторічне будівництво «Стіни Реформації»  до 400 річчя визначної події.

Реформація і протестантизм надали  надзвичайний поштовх стратегічному розвитку європейського континенту. Зміни відбувались як в усіх сферах життєдіяльності окремих країн, так і на континенті в цілому. Активно відбувався процес державотворення, формувались країни і нові економічні відносини між ними.

Ідеологічні підвалини Реформації сформувались на основі учення Мартіна Лютера, який закликав вважати головним джерелом християнської істини не інституційну церкву, а саме Біблію.

Лютер також вважав, що в очах Бога немає праці благородної або зневаженої, і борг людини старанно працювати, виконуючи своє покликання. Особливо стимулюючи вчення Лютера вплинуло на підприємницьку діяльність. Підприємець почав бачити у своїй роботі не лише обов’язок, але поклик від Господа,  а успіх в підприємництві став сприйматися як нагорода за чесну і сумлінну працю. Протестантизм, таким чином, зіграв центральну роль у становленні капіталізму шляхом заохочення підприємництва.

У економічному плані Реформація сприяла зміні застарілих феодальних стосунків на капіталістичні. Прагнення до розвитку промисловості і економіки сприяло накопиченню капіталу, який вкладався в торгівлю, виробництво, освіту.  Взагалі економічні зміни відбуваються не так швидко і помітно, як зміни суто політичного характеру. Бувають, однак, часи, коли еволюція економічних відносин як би прискорюється і більш швидкими і різноманітними наслідками відбивається на повсякденному житті.

Сьогоднішня Західна Європа, Північна Америка та інші розвинуті ринкові демократії значною мірою завдячують саме Реформації, її постулатам і впливу на цивілізаційний розвиток.  

 

  • Разом з Нобелівським лауреатом Верноном Смітом Ви написали книгу про Реформацію, зокрема, Ви дослідили її вплив на державотворення. Які ключові результати Вашого дослідження?

Ця книга – «Реформація: успіх Європи і шанс для України» (Київ, 2017)  була присвячена 500 річчю Реформації, написана за ініціативою молодих українських вчених разом з українськими та іноземними колегами, українською мовою і для українського читача.

Україна офіційно, і давно, проголосила курс на європейську інтеграцію. Ефективних реформ вимагає міжнародне співтовариство, міжнародні організації та, що найважливіше, ситуація в Україні. В Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом йдеться про необхідність конкретних заходів в економіці та впровадження в українське законодавство значної частини правового базису ЄС.

Люди, які приходять до влади, повинні бути професіоналами своєї справи. У Біблії багато разів наголошується на важливості професіоналізму в будь-якій справі, оскільки люди мають різні дарування, то і займатися слід тим, до чого вони є здібними. Основоположним принципом при доборі кадрів Біблія наказує зробити опору не на особисту відданість або вікову групу, а на фахівців усіх вікових категорій, які б могли не тільки лестити в обличчя правителю, тому що лестощі та приємна неправда спричиняють послаблення влади, говориться в Біблії.

В Україні ж «політичною доцільністю» часто виправдовується просування на найвищий рівень людей не тільки без відповідного дарування або без освіти, але й без моральних принципів. Подібних керівників тримають при владі горезвісні квоти та політичні союзники, для яких високий пост у виконавчій владі – не складна робота та величезна відповідальність, а лише засіб задоволення політичних амбіцій і доступу до витратної частини бюджету.

Свого часу визначна Прем’єр-реформаторка Великої Британії  Маргарет Тетчер неодноразово зазначала, що в епоху демократії управління країною без врахування моральних принципів є практично неможливим. Приклад України, як йдеться в нашому дослідженні, доводить важливість цього висновку, і нам потрібно системно попрацювати над розвитком і втіленням моральних принципів в повсякденне життя країни.

Сподіваюсь, що наявність серед авторів книги Нобелевського лауреата Вернона Сміта – визначного морального і інтелектуального авторитета сучасності справить позитивний вплив на хід економічних і демократичних реформ в Україні.

  • Ви викладаєте в найкращих університетах України, які є виклики в сучасній системі освіти? Який є запит від молоді? Як варто реформувати навчальні програми? Які нові важливі дисципліни важливо впроваджувати?

Зізнаюсь, я великий прихильник запозичення кращого світового досвіду і його адаптації до  сучасних умов України. Хотів би послатися на принципи  організації системи сучасної освіти і науки в провідних університетах США та Європи — Стенфорд, Браун (США), Вища школа бізнесу (Польща), де в різний час (роками або місяцями) мені довелось попрацювати — викладати та вести дослідження, складати навчальні програми, друкувати статті, книги, підручники, працювати зі студентами і співпрацювати з колегами.

Обличчя цих університетів – це професура, а у студентів є вибір курсів відвідування, тобто професорів, в яких би вони хотіли навчатися.  Як правило, професори викладають курси за результатами своїх досліджень, готують роздаткові матеріали до занять, під час лекцій і семінарів інтерактивно спілкуються зі студентами, тобто не тільки надають інформацію, але навчають аналізувати матеріал і генерувати нові ідеї. Якщо з різних причин на курс конкретного професора нема попиту серед студентів, то контракт з таким викладачем не подовжують.

Серед молоді вже давно існує попит на конкретні знання і набуття конкретних практичних навичок в різних сферах – бізнесі, державотворенні, праві, міжнародних економічних відносинах, тощо. Методологія і теорія викладання окремого предмету  на яку витрачається суттєва частина аудиторного навантаження, не дуже цікава і корисна для  більшості студентів. Ті, хто захоче розпочати дослідницьку кар’єру саме в цій галузі науки, можуть прочитати підручник з методології самостійно. Сучасних студентів цікавить, які підстави має той чи інший професор викладати конкретний предмет, який, крім суто викладацького, практичний досвід він має – в бізнесі, дипломатії, на державній службі, чи в будь який іншій сфері, що є важливою для майбутньої кар’єри молодої людини.

Серед нових важливих дисциплін  відзначив би ті, що сприяють вихованню у молоді моральних принципів та європейських цінностей. Перші кроки в цьому напрямку вже здійснюються. В Інституті міжнародних відносин київського Національного університету імені Тараса Шевченка започатковано англомовний магістерський курс з етики бізнесу. Як відомо,  цей напрямок є одним з визначальних в реформуванні країни на європейський кшталт. За підтримки директора Інституту професора В. Копійки темі Реформації та розвитку європейських цінностей  постійно приділяється увага – провадяться конференції, друкуються тематичні випуски журналу, започатковано згаданий курс з етики бізнесу.  

  • Як в Україні боротися з «феноменом аморальної більшості», коли 70-80% українців не вважають, що красти і казати неправду — це погано і неприпустимо?

Нажаль, свідомо або несвідомо, в Україні саме таким, негативним чином виховується суспільство. Подивіться новини на будь якому каналі, фільми про сучасників, почитайте статті у провідних ЗМІ і складається стійке враження, що сучасні  герої в основному крадуть, «надають откати» та уникають сплати податків. Людей, особливо молодих, потрібно виховувати на позитивних прикладах і таких прикладів в нашому житті достатньо, але вони не несуть сенсації і тому знаходяться поза увагою ЗМІ.

Формування «моральної більшості», тобто критичної маси людей в суспільстві, що поділяє систему європейських моральних цінностей – процес довготривалий і копіткий. Ми з колегами намагаємося сприяти розвитку цього процесу в Україні через різноманітні заходи, публікації, виступи, тощо. Викладання курсу з етики бізнесу і взагалі спілкування зі студентами пересвідчило мене, що наші молоді люди надзвичайно схвально ставляться до сприйняття системи європейських цінностей. Вони віддають перевагу побудові європейського стилю життя в Україні перед просто заробітком закордоном, оскільки вже розуміють, що наведення порядку треба починити вдома.  

Вважав би за доцільне на державному рівні ввести викладання курсу «моральні цінності» починаючи зі школи і продовжити в системі вищої освіти для формування стійкої моральності в нашому суспільстві.  

  • Адже європейська культура і ментальність формувалася під впливом Біблії і її 10 заповідей. Тому корінні європейці навіть через 500 років  і досі на підсвідомості вважають, що неправда, крадіжки, корупція, тіньова економіка — це зло. Як змінювати український світогляд у світлі цих викликів?

Природньо, що аморальна більшість вибирає аморальну владу. Справді, якщо ми вважаємо, що усі нечесні, то яка різниця, кого вибирати. Можна довго говорити про риси українських політиків, проте, безумовно, серед них є багато чесних людей, які прагнуть змін. А «феномен аморальної більшості» ставить їх у подвійно складні умови: вони не відчувають підтримки народу, серед більшості якого побутує стереотип «якщо політик — значить, нечесний».  

Сьогодні як ніколи важливо для України вивчати і досліджувати ті біблійні принципи та цінності які стали причиною утворення успішних демократичних європейських держав. Україні потрібні нові реформи, які б змінили внутрішні основи розвитку держави, створили умови для роботи економіки на благо всього суспільства, та рівність перед законом для всіх. Впровадження законів Біблії в процес державотворення довело свою ефективність на прикладі європейських країн. Україні варто проводити реформи в державному управлінні згідно законів Біблії та навчати їм молоде покоління.

У Біблії містяться досить детальні міркування і з цілого ряду найважливіших компонентів економічного розвитку, таких як наука, освіта та сфера знань узагалі, що є найважливішими складовими людської діяльності.

Таким чином, у Біблії процвітання держави безпосередньо пов’язується з удосконаленням системи знань. Необхідність пріоритетного розвитку “інтелектуального компонента” суспільства була актуальною в усі часи, але особливо важливим він став нині. Біблія, говорячи сучасною мовою, наказує правителям не жаліти коштів на науку й освіту населення:

Нам конче потрібно через створення знань та позитивне виховання людей розвивати громадянське суспільство, щоб люди мали реальний вплив на політиків і політику.  Тоді політики змушені будуть відмовитись від популістських лозунгів, безсоромних і безглуздих обіцянок, а натомість будуть мати чітко розроблену програму дій і команду виконавців, яка враховує інтереси виборців. В цьому випадку політики будуть усвідомлювати, що громадяни, у разі чого, мають на них важелі впливу, а тому діють, знаючи це. В українців тільки формується усвідомлення, що вони справді можуть щось вирішувати у власній державі. 

  • Яким був Ваш особистий шлях у науці? Як вирішили присвятити своє життя науці і освіті? Що вважаєте своїм особистим досягненням?

Так склалось, що в житті і в науковому товаристві мені на всіх етапах довелось спілкуватись з визначними, унікальними особистостями, співпраця з якими розвивала і стимулювала бажання навчатись, створювати нові знання і  втілювати знання та навички в життя. Так що намагаюсь поєднувати науку з практикою – викладанням і досягненням практичних результатів, які б сприяли вдосконаленню людей і змінам їх життя на краще.  

А особистим досягненням можливо варто вважати те, що розширюється  попит на ті знання та цінності, які я вважаю важливими, і над розвитком яких працюю.      

  • Яка Ваша найбільша мрія?

Мрій багато, значних і не дуже.  Щоб якась мрія збулась потрібно постійно докладати значних зусиль для здійснення навіть скромної мрії.  А над можливістю здійснення найбільшої мрії працюю багато років. Дуже хотілось би, щоб Україна стала справжньою європейською державою, яку б поважали в світі, а її громадяни почувались би комфортно у власному домі.   

 

Спілкувалась Ольга Романенко

викладач КНТЕУ,  член РМУ при МОН

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *