У Мінкультури відбулася Міжвідомча нарада з питань підготовки до відзначення в Україні 500-річчя Реформації
07.10.2016
Просвітницька діяльність протестантів на українських землях другої половини XVI — середини XVII ст.
07.10.2016

Роль родинного життя Мартіна Лютера у становленні системи лютеранської моралі

Ідеї Реформації, крім великої кількості релігійних змін, принесли багато нововведень щодо повсякденного життя людини, її взаємовідносин. Такі нововведення торкнулися також і шлюбних стосунків, які, на думку Лютера, були важливою ланкою, своєрідним інститутом суспільних відносин, що також потребували певних змін.

Навіть після того, як Лютер почав реформування церкви, і ченці стали одружуватися, сам він і не думав ні про що подібне. Лише у віці після сорока років Лютер одружився. Дружиною реформатора стала Катаріна фон Бера, яка у минулому була чорницею. Така ситуація на той час не була дивною, оскільки лютеранське вчення призвело до того, що з монастирів стали йти не тільки ченці, а й черниці.

Створення сім’ї

Є відомості, що Лютер особисто допомагав влаштовувати втечі ченців з монастирів, завдяки яким все більшою становилася «армія» прибічників євангельської віри. Одна з таких акцій відбулася напередодні свята Великодня 1523 р. Заручившись підтримкою місцевого торгівця Леонардо Копа [1]., Лютер замаскував та вивіз до Віттенберга дванадцять чорниць. Після цього він не кинув їх напризволяще, а навпаки, знайшов їм притулок, роботу та, найголовніше, — чоловіків лютеранського віросповідання.

Проводячи масштабну пропаганду шлюбних відносин, Лютер особисто залишався непричетним до сімейного життя. З одного боку, він був зайнятий справами лютеранської общини та церковною полемікою, а з іншого — його становище у суспільстві було дуже непевним. Для католицької церкви Лютер залишався єретиком номер один, якого могли зненацька стратити.

Невлаштованою залишилась лише одна чорниця — це була Катаріна фон Бора. Упродовж двох років Лютер намагався знайти їй чоловіка, але все було марно: жоден із кандидатів не влаштовував Катаріну. Увесь цей час вона проживала у Лютера, вела господарство. Про свій намір одружитися з Мартіном Лютером, Катаріна переказала лікарю Амсдорфу з Магдебургу, який гостював у Віттенберзі. Лютера здивувало таке бажання колишньої чорниці, бо на той час він вже вийшов зі шлюбного віку (йому було сорок два роки, коли Катарині було двадцять шість). Але все ж таки він погодився. Своє рішення одружитися він пояснив кількома причинами: принести задоволення своєму батькові; позлити папу та диявола.

Згодом Лютер та Катаріна стали зразком німецької патріархальної сім’ї (без романтизму і сентиментальності, але повної любові і взаємної ніжності). Катаріна, безсумнівно, була неабиякою жінкою, але важким випробуванням для неї стало те, що їй завжди доводилося залишатися в тіні свого відомого чоловіка. Він завжди і в будь-якому товаристві був у центрі уваги.

Незважаючи на це, Катаріна спокійно ставилася до такої ситуації. Вона зверталася до Мартіна на «ви» і називала його доктором [1]. Катаріна подарувала коханому чоловіку шістьох дітей, продовжувала вести домашні справи, доглядала за садом, худобою, піклувалася про слабке здоров’я Лютера. Добробут родини ускладнювався фінансовою скрутою. Реформатор був позбавлений допомоги монастиря. Єдиним прибутком залишалася платня від роботи в університеті, та її було замало для утримання сім’ї.

Сам Лютер зізнавався, що не був палко закоханий, але відчував до дружини повагу. Згодом він дуже до неї прив’язався. Крім власних дітей, не зважаючи на фінансові труднощі, Лютер і Катаріна виховали ще одинадцять осиротілих племінників і племінниць. Мартін Лютер, як духовний лідер Реформації, визнавав велику важливість здорових відносин між чоловіком і жінкою, які перебували у шлюбі, і їхніми дітьми. На його думку, шлюб — цивільне явище та певний духовний стан. У нього було дуже високе уявлення про шлюб як про стан, поза яким людина не може отримати спасіння.

У теологічній доктрині свого вчення Лютер забезпечив лютеранського чоловіка новими елементами і створив для нього нові ролі. Щодо жінки, то він вимальовує образ «пасторської дружини». Великий вплив на формування моделей сімейних стосунків мала його власна дружина. Лютеранська революція створила ідеали тільки для тих жінок, які хотіли б бути схожими на священиків.

Сімейні цінності за Лютером

Лютер поважав сім’ю та сімейні цінності. Саме у недоліках сімейного виховання він бачив джерело хворобливого стану церкви, а також кризи держави, оскільки «правління в сімействі служить підставою всім іншим правлінням». Під справами, які заповідані Богом, Лютер мав на увазі те, що кожен робить в міру свого покликання: «Батько повинен працювати, щоб прогодувати сім’ю, виховувати дітей в страху Божому; мати повинна народжувати дітей і доглядати за ними; князь і всі наділені владою повинні керувати землею і людьми» [2].

Лютер підтримував патріархальну модель родини, вважав, що чоловік є головою сім’ї, а дружина повинна його слухатися. Водночас, чоловік зобов’язаний любити дружину і правити в сім’ї «добром», а не силою, — це була позиція людини свого часу. Відповідно до порядку, який Господь встановив на землі, діти призивалися слухатися своїх батьків. Така покора, вважав Лютер, угодна Богові, який влаштував так, що людський рід повинен розмножуватися і знаходити безпеку в маленьких спілках, що складаються з батька, матері і дітей, тобто в родині [3].

Таким чином, з одного боку Лютер виправдовував суворість батьків по відношенню до дітей, визнавав необхідність повної покори дітей волі батьків, а учнів — їх наставникам. З іншого боку, він не схвалював виховання, побудованого виключно на страху: «Потрібно поряд з різкою показувати і яблуко, зі строгістю — любов, а карати тільки для того, щоб зробити з нього добру людину» [4].

Заслуга Лютера також полягає в тому, що він одним з перших в Європі виступив за навчання не тільки хлопчиків, але й дівчаток, і вимагав створення в містах для них шкіл, в яких би вони по годині в день читали Євангеліє на німецькій мові або латиною. На думку Лютера, навчання дівчаток було необхідним, щоб в майбутньому вони могли правильно виховувати своїх дітей, добре виконувати обов’язки дружини, матері і господині.

Використана література

  1. Роланд Бейнтон. На сем стою. Жизнь Мартина Лютера: Реформаторский вигляд [Електронний ресурс] доступно з: http://www.reformed.org.ua/2/45/Bainton.
  2. Лютер М. Время молчания прошло. Избранные произведения 1520-1526. — Харьков, 1994.
  3. Порозовская Б. Д. Мартин Лютер. Его жизнь и реформаторская деятельность. — СПб, 1997.
  4. Ракитова Е. Н. Мартин Лютер о семье и браке: «Славянское лютеранство» [Електронний ресурс] доступно з: http://skatarina.ru/library/people/lutobr.htm.

Ф. В. Доля

Джерело: istfak.org.ua

Ілюстрація: Мартін Лютер із дружиною Катаріною

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *