10 малоизвестных фактов о Реформации
22.03.2017
Одесситам покажут костюмированную реконструкцию (ФОТО)
22.03.2017

Сарата відзначає 195 років від дня заснування (ФОТО)

Саме 20 березня 1822 року понад 300 переселенців з Баварії (63 сім’ї та 9 одиноких громадян) на чолі з відомими в Європі релігійними діячами — протестантським проповідником, пастором Ігнацем Ліндлом та успішним комерсантом з Баварії Фрідріхом Вернером на запрошення російського імператора Олександра І прибули до живого джерела на території сучасної Сарати (Одеська область) та заснували тут поселення-комуну, що будувалася на християнських принципах реформованої церкви.

Із вшанування засновників Сарати розпочалися урочистості з відзначення 195-річчя Сарати. Вранці біля пам’ятника Ігнацу Лінду відбувся урочистий мітинг, під час якого мешканців Сарати привітали саратський селищний голова А. Л. Негодяєв, керівник апарату райдержадміністрації Л. В. Кімліченко, дослідник історії Сарати П. І. Узунов, завідувач Саратського районного краєзнавчого музею Л. М. Клим, учитель історії Саратської школи-гімназії В. В. Беженар-Мирза, поет-переселенець з Луганщини І. М. Захарченко, голова районної організації ветеранів України І. В. Сапунов.

Присутні на урочистостях — представники влади, трудових колективів та громадськості, учнівська молодь також взяли участь у покладанні квітів до пам’ятника засновникам Сарати на Лютеранському кладовищі, до меморіалу загиблих в роки Другої світової війни та до меморіальної дошки загиблого у зоні АТО Дмитра Сирбу.

Далі у приміщенні Кірхи відбулася науково-практична конференція. Форум, організований селищною радою, краєзнавчим музеєм та районною бібліотекою, було присвячено одночасно двом подіям, які тісно пов’язані між собою: 195-річчю заснування Сарати та 500-річчю Реформації. Слід згадати, що у серпні минулого року Президентом України Петром Порошенком було підписано Указ «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації» з метою визнання вагомого внеску протестантських церков і релігійних організацій у розвиток релігійної, культурної і соціальної сфери України, вияву поваги до їхньої ролі в українській історії та становленні незалежної держави.

Учасники конференції прослухали кілька цікавих доповідей. Зокрема, пастор церкви євангельських христиан-баптистів В. І. Георгієв  розповів про вплив Реформації на духовне відродження та соціально-економічний розвиток європейської і світової цивілізації. Письменник, автор книги «У истоков Сараты» І. П. Узунов поінформував громадськість про реалізацію реформаторського «Апостольського проекту християнської громади» при заснуванні Сарати.

Директор Інституту етнічних досліджень (м. Одеса) О. М. Келер провів короткий огляд архівних документів з історії німців Бессарабії. Директор Білгород-Дністровського краєзнавчого музею Т. П. Біла здійснила екскурс сторінками літопису саратських німців за матеріалами фондів Білгород-Дністровського краєзнавчого музею. Директор Саратського краєзнавчого музею Л. М. Клим розповіла про перспективи туристичного розвитку селища Сарата, а бібліограф Саратської центральної районної бібліотеки Т. П. Рубаха провела огляд літератури про історію Сарати.

Увечері в районному будинку культури в рамках святкування ювілею заснування селища Сарата відбувся виступ одеського гурту «Дюк Тайм».

Історична довідка

Відвойований Російської імперією у Туреччинни у 1812 році південь Бессарабії здавався німецьким колоністам ідеальним місцем для створення братства рівних людей, послідовників первоапостольської церви. До того ж, за містичними уявленнями Юнга-Штилінга, ця територія вважалася «сакральним» місцем другого пришестя Христа. Російська ж імперія була зацікавлена у освоєнні та економічному розвитку північно-західного узбережжя Чорного моря, тому надавала німецьким переселенцям певні привілеї, зокрема, звільнення від податків на 10 років.

Вже за рік після заснування на території Сарати було побудовано близько 100 будинків, у наступні роки також успішно розвивалося будівництво, торгівля, ремесла. Своїм досягненнями Сарата зобов’язана перш за все тому, що її засновники були глибоко віруючими людьми. Велику роль відіграв у становленні поселення меценат Крістіан Фрідріх Вернер, який залишив у спадок Сараті 25 тисяч рублів сріблом, та багаторічний староста Сарати Готліб Фейгель. На кошти Вернера була побудована знаменита Школа Вернера (перший учбовий заклад для підготовки вчителів для всієї імперії) та Саратська Кірха, яка прослужила мешканцям Сарати рівно 100 років — до 1940 року (у радянські часи приміщення Кірхи перетворили на клуб, а відновлено її було товариством Бессарабських німців у 1995 році).

Сарата німецького періоду (1822-1940 рр.) має детально вивчену, документовану і дуже цікаву історію. Після укладення пакту Молотова-Ріббентропа радянська влада у 1940 році організувала масове виселення німців з території Бессарабії. На їх місце пришли інші люди, різних національностей, які розбудовували Сарату після війни, творили її нове життя. Та пам’ять про засновників селища зберігалася навіть в часи несприятливої політичної кон’юнктури.

Зі здобуттям Україною незалежності Сарата повернулася до своїх першоджерел, встановивши пам’ятники засновникам, та увічнивши їх імена 2016 року (у зв’яку з законом про декомунізацію) в назвах вулиць.

За матеріалами world-of-sarata.at.ua

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *