Христиане Мелитополя провели автопробег и исполнили свой гимн на площади Победы (ВИДЕО, ФОТО)
11.09.2017
Сумчани долучилися до Всеукраїнського автопробігу (ВІДЕО)
12.09.2017

Волинські журналісти дізналися про благодійність протестантів (ФОТО)

У рамках відзначення 500-річчя Реформації організатори R500 запросили волинських працівників ЗМІ до другого прес-туру, аби показати, яким є благодійне служіння та соціальна діяльність представників євангельських церков. Журналісти протягом двох днів (6-7 вересня) побували в закладах, де люди моляться, навчаються, лікуються, відпочивають, відчувають себе у безпеці та знаходять притулок, повідомляє konkurent.in.ua.

ДЕНЬ 1.

м. Луцьк

Розпочався тур із луцької євангельської церкви «Фіміам». Там старший пастор Павло Миронюк розповів про її створення, структуру та провів коридорами школи, де у діток якраз відбувалися 20-хвилинні уроки. Дітвора при появі журналістів із цікавістю відволікалася від занять, проте продовжувала поводитись чемно і виховано.

Варто зауважити, що церква допомагає й людям, які не мають місця проживання. Для них облаштували спеціальну кімнату. Творчі ж люди чи ті, що потребують реабілітації, можуть долучитися до виготовлення сувенірів чи навчитися варити мило.

с. Боратин

Наступною зупинкою став Реабілітаційний комплекс «Агапе» у Боратині. Виконавчий директор реабілітаційного центру Анна Лещук розповіла про трагічні долі людей, які опинилися на візочках, проте закликала не жаліти їх, а любити.

Далі екскурсію закладом, де немає килимів на підлогах і ніяких перешкод для людей, які проходять реабілітацію, провів Олександр. Чоловік розповів про свою ситуацію, як він невдало три роки тому стрибнув у річку і зламав шию. Він із особливою теплотою розповідав про зручні умови в «Агапе», гарне ставлення та допомогу, яку отримує в комплексі.

Олександр показав журналістам свою кімнату, кухню, проїхався у широкому та зручному ліфті з медійниками, провів до тренажерного залу. Люди, які перебували на реабілітації, задоволені тим, що в комплексі вони відчувають себе на рівні з усіма, забувають про свою неповносправність, радіють життю і щиро дякують Богу.

«Тут чудово», — каже Роман, який перед тим розповів про свою хворобу.

Він розказав, що вдома йому немає місця, аби «дати газу», а в «Агапе» є дорога в 580 метрів. Проїхавшись нею, можна укріпити м’язи.

м. Нововолинськ

Нововолинськ став тим містом, де, певно, кожен із працівників ЗМІ розчулився по-своєму. Будинок милосердя «Віфесда», про який розповів старший пастор церкви Святої Трійці Володимир Грицак, став домом, де люди доживають свого віку. Світлана, яка 10 років приходила в будинок милосердя, аби читати людям Біблію, взяла на себе відповідальність. Вона і ще дев’ять жінок персоналу піклуються про 15 бабусь і одну молоду, але потребуючу, жінку.

Сльози навертались на очі, коли старенькі жіночки розповідали про двох дітей, які виїхали жити в Америку, а їх лишили тут. Це ті матері, яким не діти подаватимуть останню склянку води, а працівники «Віфесди». Проте бабусі безмежно вдячні церкві і людям, які про них дбають, які їх годують, розмовляють з ними, миють їх і доглядають.

«На щастя, у будинку милосердя є ліфт, що значно полегшує роботу жінок, які піклуються про людей поважного віку», — демонструє Світлана працівникам ЗМІ справність установки.

Центр «Ковчег» зустрів журналістів випраним дитячим одягом. Адже саме дітки із неблагополучних сімей та сироти отримують тут догляд. Директор закладу Лілія Вакуліна розповіла про місію дитячого центру та провела коридорами.

«Організували такий заклад, аби дітки мали дах над головою, могли перебувати в атмосфері любові, спокою, розуміння, прийняття їх такими, які вони є. Було страшно спочатку. Я не знала, як це робити. Але єдине, що дало поштовх, — це прийняття живого Бога в своє серце», —  ділиться спогадами директор.

«У нас не було нічого: не було приміщення, не було грошей, не було спонсорів. Єдине, що було, — це проблема: бідні голодні діти. Ми дякуємо нашому міському голові за різного роду сприяння. Він дав у безкоштовну оренду це приміщення, де ми зараз перебуваємо. Тут був такий стан, що і підлога провалювалася, і «проводка» горіла, і стіни сипалися. Ми, як вміли, почали самі фарбувати, клеїти шпалери, ліпити ті стіни. І згодом запросили перших діток. Спочатку їх було 10, потім — 15, а потім — 30», — розповідає історію створення закладу Лілія Вакуліна.

Також додає, що головною ціллю закладу є не відібрати, а повернути дітей у здорові і спасенні сім’ї. Адже коли діти знаходяться у центрі, то батьки проходять реабілітацію. А коли діти повертаються, це велика радість.

Увагу до себе вміло зумів перебрати маленький Арсенчик. Хлопчик був там лише один день, проте вже зумів провести до ігрової кімнати, кухні та навіть показав, як він вилазить на своє нове ліжко.

Журналістам також розповіли про те, як дітей-сиріт беруть у нові сім’ї. А також діти й дорослі поспівали пісень.

Церква християн віри євангельської «Ковчег», яка будується у Нововолинську, вразила працівників ЗМІ по-своєму. Тут зачаровували високі стелі, величезні вікна, кімнати, фактура стін і сам масштаб церкви загалом.

с. Заозерне

Наступною зупинкою і ночівлею для журналістів став Ретріт центр в селі Заозерному.

Вечірні посиденьки із пастором Сергієм Шараєвським журналістам були дуже цікавими. Аби з «незнаючих» у питанні Реформації перетворитися в «знаючих», знадобилося лишень півгодини. А від історії до бесіди на суто журналістську тематику — один крок. Після бесіди та насиченого дня сон підкрався зовсім непомітно.

ДЕНЬ 2.

Після смачного сніданку та інформації, що зовсім поряд розташоване Мале Згоранське озеро, всидіти було неможливо. Не лякала навіть «розкисла» погода. Цікавість і любов до природи перемогла. І не дарма, бо навряд чи є ще такі ранки деінде.

Після міні-екскурсії директор Ретріт центру Юрій описав медійникам специфіку закладу та організацію таборів.

«Чому ми це робимо? Бо бачимо велику прихильність. Хочемо в такий особливий спосіб розказати про Бога», — у невимушеній бесіді розповів директор.

«Ми збираємо різних людей: дітей, підлітків, дорослих, даючи їм відпочинок, інформацію, розказуючи їм Слово Боже, щоб вони задумалися, можливо, над своїм життям», — продовжував керівник центру.

Варто зауважити, що теплий і комфортний заклад протягом року відвідали близько 3 тис. осіб.

м. Ковель

Наступною і останньою зупинкою перед поверненням до Луцька був дім молитви церкви адвентистів сьомого дня, що у Ковелі.

Там медійники дізналися про користь і шкоду продуктів харчування, зуміли усвідомити важливість профілактичних заходів, які варто виконувати, аби бути здоровим як духовно, так і тілесно, та навіть визначили свій біологічний вік.

Пастор церкви адвентистів сьомого дня Володимир Мелись розповів про сферу здоров’я.

«Тут, у місті Ковелі, працює медичний центр. Звичайно, він невеликий, не такий, як клініка, але там працює невропатолог, який є професіоналом і має медичну ліцензію. Також працює масажист. Він надає послуги профілактичного спрямування», — розповів пастор.

Згодом він провів журналістів до людей, які допомагають боротися із тютюнозалежністю, проводять психологічні тренінги, допомагають вирівняти спину, займаючись на дошці Євмінова, та навчають займатися скандинавською ходьбою.

Прес-тур за два дні показав журналістам благодійну діяльність, яку здійснюють протестанти для людей, які цього потребують. Журналістам відкрилися двері у ті заклади, де охоче чекають підтримки і вірять в неї, де з малих років навчають бути самими собою і вірити у свою унікальність, де допомагають боротися з хворобами і знаходити сили для їх подолання, де просинаються і засинають із подяками Богу та вірять у світле майбутнє.

Валентина Мельник

Джерело: konkurent.in.ua

1 Комментарий

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *