Реформаційні зміни в культуротворчості України постренесансного часу
08.02.2017
У Запоріжжі дослідили питання європейської Реформації (ФОТО)
09.02.2017

Засідання Школи педагогічної майстерності у Львові присвятили 500-річчю Реформації (ФОТО)

У Педагогічному коледжі Львівського національного університету імені Івана Франка 2 лютого відбулось засідання Школи педагогічної майстерності, присвячене відзначенню 500-річчя Реформації.

Відкрила засідання методист Коледжу, керівник Школи Романа Михайлишин, яка розповіла: «Президент України підтримав ініціативу Всеукраїнської Ради церков і підписав Указ “Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації”. Глава держави наголосив, що Україна є багатоконфесійною країною та назвав “одним з великих досягнень українців створення Всеукраїнської ради церков”, з якою влада активно співпрацює, забезпечуючи мир та злагоду між різними конфесіями.

Реформація — широкий релігійно-суспільний рух, що охопив у ХVI столітті більшість європейських країн. Але це не лише явище, спрямоване на реформування тодішньої церкви. У більш широкому сенсі Реформація — це процес, метою якого було перетворення суспільства через Церкву та оновлення самої Церкви у зв’язку зі змінами світу».

Оксана Івах, голова циклової комісії викладачів суспільних дисциплін, презентувала матеріали «Реформація та європейська Україна: історія і сучасність».

У рамках заходу викладач англійської мови Мирослава Захарків провела екскурсію «Святині Львова», під час якої учасники засідання мали нагоду оглянути ансамбль монастиря сестер Кларисок (музей Пінзеля), Домініканський собор (церква Пресвятої Євхаристії), костел Марії Сніжної (колишня кірха), храм Іоана Хрестителя, церкву Миколая, монастир святого Онуфрія, церкву Параскеви-П’ятниці.

Організатори заходу переконані, що сьогодні українська реформація має розпочатися з реформації серця: християни повинні реформувати свої взаємини з Богом, реформувати своє служіння та професійну діяльність, реформувати життя церкви відповідно до динаміки сучасного світу.

Церква має генерувати якісну духовну складову — проповідь, богослужіння, духовне навчання, розвиток сімейного та соціального служіння, роботу з дітьми та молоддю, молодими спеціалістами тощо. Таким чином вона стане місцем, куди буде тягнутися інтелектуальна, творча, наукова частина суспільства.

2017-02-02-pedagogy-06

2017-02-02-pedagogy-04

2017-02-02-pedagogy-05

2017-02-02-pedagogy-08

2017-02-02-pedagogy-09

2017-02-02-pedagogy-10

Романа Михайлишин

Світлини Володимира Крука, Тетяни Нежури

Джерело: lnu.edu.ua

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *